Підсумки розкопок показали, що протистояння стародавнього Назарету римським культурним звичаям різко контрастували з побутом його сусіда – міста Сепфоріс, який охоче прийняв римську культуру.
«Культурний поділ міг створити те, що фактично було невидимим бар’єром між Назаретом і Сепфорісом», – пише автор дослідження Кен Дарк, директор Назаретського археологічного проекту, в своїй нещодавно опублікованій книзі «Римський період і Візантійський Назарет і його внутрішні райони».
Дарк виявив, що люди в Назареті, можливо, чинили опір римлянам під час повстання близько 70 р н.е., копаючи печери-притулки, щоб захистити себе від римських солдатів. Це контрастує з Сепфорісом, де монети, викарбувані під час повстання, кажуть, що це було «місто світу», де жителі не повставали і не воювали ні з ким.
Дослідження також показало, що люди в Сепфорісі або поруч з ним використовували стилі римського глиняного посуду, в той час як люди з Назарету дотримувалися місцевих стилів і особливо любили посуд з вапняку – матеріалу, який вважався чистим по єврейським релігійним законам того часу.
Ще один контраст в тому, що фермери біля Сепфорісу використовували людські відходи в якості добрива, незважаючи на те, що ця практика заборонена деякими тлумаченнями стародавнього єврейського релігійного закону. Тим часом фермери біля Назарету уникали цього.
Люди, поховані в Назареті, часто знаходилися в гробницях-локулах або «Кохіма», які вирубувалися в скелі і мали вхід, що закривається каменем. Тип могили схожий на той, де Ісус був похований, згідно з Новим Заповітом. Цей тип поховань можна побачити в інших частинах Ізраїлю, а ті, хто похований так, можливо, «хотіли висловити свою єврейську ідентичність», пише Дарк в своїй книзі.
Дарк не мав наміру відкрити завісу таємниці над біблійними подіями, але деякі моменти в ході дослідження стали яснішими. Наприклад, біблійні історії говорять, що, незважаючи на те, що Христос виріс в Назареті, його не надто радо приймали, коли він відвідував рідне місто під час свого служіння. Навіть деякі члени його родини не були задоволені ним. Згідно з Євангелієм від Марка, Ісус сказав, що «Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своєму» (Марка 6: 4).
Археологія Назарету, яка показує, що люди в цьому районі рішуче відкидали римські цінності і звичаї, йшла врозріз з деякими постулатами вчення Ісуса, який закликав до єднання, миру і прийняття.
«Всеосяжне послання порятунку, представлене Ісусом, могло також викликати суперечки у місцевих жителів, які, можливо, прагнули створити культурний бар’єр між собою і римлянами», – сказав Дарк в інтерв’ю Live Science.
В ході розкопок вдалося встановити, що Назарет був більший, ніж раніше припускали вчені. У минулому деякі вчені вважали, що Назарет був дуже маленьким поселенням за часів Ісуса, можливо, не більше села. Археологічні знахідки, проаналізовані Дарком, дозволяють припустити, що, хоча Назарет і не був таким великим, як Сепфоріс, все ж займав значну територію.
