Про відкриття повідомив портал Era-Arqueologia. Розкопки проводили протягом 23 років, в них брали участь археологи з усього світу. Вченим вдалося виявити цілий фундамент діаметром 20 метрів – до наших днів дійшов тільки він, – який розташований в центрі комплексу Пердігос (в 2019 році він отримав статус національного пам’ятника) і є частиною мегалітичного ландшафту, що тягнеться до височини Монсараш на сході країни.
Керівник розкопок, археолог Антоніу Валера розповів, що це було церемоніальне спорудження типу, який зустрічається тільки в Центральній Європі і на Британських островах. Такі називають «Вудхенджом» або «дерев’яним Стоунхенджом»: вони являють собою комплекс дерев’яних монументів.
За словами Валери, раніше знайдена конструкція складалася з декількох концентричних кіл частоколів, стовпів і дерев’яних колод. «Це перша подібна споруда на Піренейському півострові, датована 2800-2600 роками до нашої ери», – додав археолог. Він підкреслив, що знахідка на кілька століть старша за знаменитий Стоунхендж.
Повідомляється, що «Вудхендж» будували і використовували протягом приблизно 1400 років: його заклали в кінці середнього неоліту, близько 3400 року до нашої ери, а закинули приблизно на початку бронзового століття, близько 2000 року до нашої ери (Стоунхендж, для порівняння, заклали приблизно в 3000 році до нашої ери). Він був центром збору різних племен, де проходили церемоніальні ритуали і налагоджувалися культурні та політичні зв’язки між окремими групами.
Крім того, розташування показує що він був ще й спорудою для астрономічних спостережень: «Вудхендж» знаходиться в природному амфітеатрі в долині Рібера-дель-Валі-ду-Аламо, де знаходиться одне з найбільших скупчень мегалітів. «Входи в більшість зовнішніх і внутрішніх залів орієнтовані на сонцестояння або рівнодення, таким чином, споруда представляла для древніх людей величезний календар», – розповідає Валера.
Археолог зазначив, що така система була поширена в Європі чотири-п’ять тисяч років тому. Одну з найвідоміших споруд цього типу виявили в Ірландії в 2019 році. Вчені знайшли споруду, яка складалася з круглого ритуального комплексу та зовнішнього дворика і за 2500 років до нашої ери була місцем збору величезної кількості племен.
Валера підкреслив, що відкриття його команди посилює значення комплексу Пердігос для наукової спільноти і підвищує його значимість для європейських досліджень епохи неоліту.
