Дослідники знайшли причину змін суб’єктивного сприйняття часу. Це відбувається через те, що нейрони супрамаргінальної звивини, що відповідають за оцінку тривалості часових проміжків, «втомлюються» і спотворюють сприйняття. Робота опублікована в Journal of Neuroscience.
Супрамаргінальна звивина – частина тім’яної частки кори головного мозку, вона бере активну участь у сприйнятті усного та писемного мовлення, а також пов’язана з пам’яттю, навчанням і сенсорним сприйняттям. Крім того, в супрамаргінальній звивині розташовані нейрони, що відповідають за оцінку тривалості часових проміжків. Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі з’ясували, що при багаторазовому впливі стимулу фіксованої тривалості ці нейрони «втомлюються», і це спотворює наше суб’єктивне сприйняття часу.
Дослідники пропонували учасникам експерименту виконати завдання на порівняння тривалості часових проміжків і в цей час вимірювали активність їхнього мозку за допомогою методу функціональної магнітно-резонансної томографії.
В експерименті взяли участь здорові дорослі люди, їм було запропоновано дивитися на візуальний адаптер (сірий кружок) протягом певного проміжку часу 30 разів поспіль. Після періоду адаптації їм показали тестовий стимул і просили оцінити його тривалість. Якщо тривалість демонстрації адаптера була великою, учасники недооцінювали час тестового стимулу, а якщо адаптер з’являвся на короткий часовий проміжок, тривалість тестового стимулу була завищена. Активність нейронів супрамаргінальної звивини знижувалася, коли адаптер і тестовий стимул були однакові за тривалістю, що вказувало на втому нейронів. Ступінь спотворення сприйняття часу безпосередньо залежала від того, наскільки зменшувалася активність нейронів супрамаргінальної звивини.
