Тривала острівна ізоляція часто призводить до появи і карликових, і гігантських видів. Так, віддалений Мадагаскар колись був населений одними з найбільших птахів в історії, нелітаючми «слоновими птахами» епіорнісами, останні з яких загинули ще сотні років тому.
Однак збереглися численні останки представників сімейства і їх яєць, деякі з яких вказують на те, що епіорніси могли виростати вище трьох метрів при масі більше 500 кілограмів, а їх яйця набирали більше десяти кілограмів. Крупнішими за них були хіба що деякі австралійські дроморніси, куди більш примітивні птахи, які не дожили навіть до появи на континенті людини.
Разом з тим систематика епіорнісів залишається застарілою і заплутаною. У сімействі прийнято виділяти два роди ( Aepyornis і Mullerornis ), в які, за різними оцінками, входили до 15 видів, хоча лише кілька з них виділяються з потрібним ступенем надійності. Автори нової статті, опублікованої в журналі Royal Society Open Science, наводять лад у класифікації епіорнісів, а заодно виділяють найбільшого представника цієї групи.
Справа в тому, що довгий час найбільшим з епіорнісів вважалася найперша знахідка, описана як представник виду Aepyornis maximus. Однак ще в кінці XIX століття знайшли ще більший зразок, який спершу віднесли до окремого виду A. titan, але потім визнали рідкісним і особливо великим представником того ж A. maximus.
У новій роботі Джеймс Генсфорд (James Hansford) і його колеги з Зоологічного товариства Лондона (ZSL) показали, що цей зразок належить не просто до іншого виду, але навіть до окремого роду епіорнісів. Нова назва найбільшого птаха – Vorombe titan , що означає просто «гігант» на малайзійському і грецькому. Гігантами вони і були, досягаючи маси в 800 кілограмів і перевершуючи навіть відомі зразки дроморнісів.
Вчені провели нові ретельні вимірювання сотень кісток епіорнісів, що зберігаються в музеях світу. Ці дані використовувалися для аналізу спеціально розробленою комп’ютерною програмою з елементами штучного інтелекту. Така робота і дозволила визначити, що сімейство складалося як мінімум з трьох родів, а найбільші представники входили в рід Vorombe.
«Слонові птиці були найбільшими представниками мадагаскарської мегафауни і, можливо, найважливішими тваринами в історії острова, куди важливіше лемурів, – говорить Джеймс Генсфорд. – Такі великі тварини впливають на екосистеми, вони контролюють вегетацію, поїдаючи рослини, перерозподіляючи біомасу і розносячи насіння. Мадагаскар досі страждає від вимирання цих птахів».
