Вчені зафіксували в лісотундровій зоні Західного Сибіру зрушення вегетаційного періоду (часу, коли росте і розвивається рослинність) на більш пізні календарні дати. Зокрема, в травні відмічена тенденція до зниження індексу зростання рослинності, а в вересні – до збільшення.
Дані були отримані шляхом дешифрування космічних знімків Landsat за 16-річний період. Дослідження динаміки ландшафтів проводилися на заполярному родовищі, розташованому на північному сході Ямало-Ненецького автономного округу.
Як повідомив співробітник Інституту екологічної та сільськогосподарської біології Тюменського державного університету Дмитро Московченко, в умовах кліматичних змін вивчення сучасної динаміки ландшафтів кріолітозони (верхнього шару земної кори, що характеризується негативною температурою порід і грунтів) є просто необхідним. Це обумовлено тим, що на ділянках промислового освоєння родовищ нафти і газу існує дуже великий ризик деградації багаторічномерзлих порід при порушенні грунтів і рослинного покриву.
“Техногенний вплив на рослинний покрив, пов’язаний із будівництвом інженерних споруд, позашляховим рухом транспорту, найчастіше викликає збільшення потужності сезонноталого шару, активізацію екзогенних процесів (соліфлюкції, термоерозії, термокарсту) і посилення площинного змиву”, – зазначив він.
За словами вченого, всупереч збільшенню суми позитивних температур, немає тенденції зростання вегетаційного індексу. Разом з тим простежується “зрушення” вегетаційного періоду в часі. Зрушення вегетації на більш пізні дати пов’язане зі зростанням кількості зимових опадів: більше випадає снігу, він довше тане.
В ході досліджень вчені також з’ясували, що важливим фактором зміни рослинності лісотундрової зони є пожежі на торфовищах. Відновлення лишайникових співтовариств відбувається вкрай повільно і займає не менше 45 років. На ділянках пожеж формуються чагарниково-мохові тундри і рідколісся.
Експерт уточнив, що є й інші роботи, де досліджуються закономірності зміни вегетаційного індексу в Арктиці. Якщо судити по ним, загальна тенденція полягає в зростанні значень цього індексу.
“Ми відзначили лише зрушення вегетації на більш пізні календарні дати, що пов’язано з ростом кількості зимових опадів в зазначеному районі. Зростання зволоження, ймовірно, є одним із проявів глобальних змін клімату. Але це предмет для окремого дослідження”, – робить висновок Дмитро Московченко.
