Антропологи з Університету Вашингтона, США, з’ясували, що серед останків людей, які жили в плейстоцені, спостерігається велике число тих, у кого були аномалії в розвитку. Відповідна інформація опублікована в прес-релізі на сайті Phys.org.
Багато останків людей епохи плейстоцену, яка охоплює період від 2,6 мільйона років тому до 11,7 тисячі років тому, демонструють незвичайні особливості розвитку скелета. Зокрема, стегнові кістки з нехарактерним вигином знаходили в багатьох стоянках від Китаю до Чехії, череп немовляти з печери Кафзех в Ізраїлі незвично роздутий, а права плечова кістка чоловіка з Лігурії (Італія) вигнута при нормальній лівій.
Дослідник Ерік Трінкаус зіставив частоту патологій скелета в древніх спільнотах, обчислену на основі цих знахідок, з поширеністю тих же патологій у сучасних людей. Він виявив, що приблизно дві третини древніх аномалій скелета зустрічаються зараз менш ніж у одного відсотка людей, а ще близько десятка і зовсім не відзначені в нинішній медичній практиці.
Трінкаус висловив припущення, що аномалії виникали частіше через широке поширення інбридингу, коли один з одним схрещувалися близькі родичі.
Раніше дослідники встановили, що Неандертальці виявилися не кремезними і згорбленими “мачо” з накачаними грудьми, а володарями хорошої постави і дуже великих легень, що суперечить класичним уявленням про “печерних людей”. До такого висновку прийшли вчені, що відновили грудну клітку неандертальців і описали її в журналі Nature Communications.
