З усіх континентів нашої планети найменше ми знаємо про Антарктиду. Щоб розширити ці уявлення, міжнародна група вчених за допомогою супутникових знімків розкрила приховану від очей структуру цього континенту.
Через віддаленість місця розташування і достатньо велику кількість льоду виявити геологічні характеристики Антарктики досить складно, проте завдяки даним, отриманим з супутника GOCE, вчені зможуть скласти нове уявлення про те, як сформувалася Антарктида і як можуть функціонувати її тектонічні плити. Результати дослідження опубліковані в журналі Scientific Reports.
«У Східній Антарктиді ми бачимо цікаву мозаїку різних геологічних особливостей, яка виявляє фундаментальні подібності та відмінності між земною корою під Антарктидою і іншими континентами, до яких вона приєдналася 160 мільйонів років тому», – говорить один із співавторів роботи Фаусто Ферраччолі з Британської антарктичної служби.
За словами вчених, колись Антарктида була частиною континенту Гондвана, який почав розпадатися близько 130 мільйонів років тому. Разом з тим зв’язок між Антарктидою і Австралією зберігався ще 55 мільйонів років тому.
Об’єднавши свідчення GOCE з сейсмологічними даними, дослідники змогли створити 3D-карту земної літосфери, що складається з кори і розплавленої мантії. У цю літосферу входять гірські хребти, океанські спини і зони, які називають кратонами, – залишки древніх континентів, вбудовані в сучасні «нащадки».
«Щоб отримати більш послідовне зображення земної кори і верхньої мантії в 3D, ми об’єднаємо дані з супутника з сейсмологічними даними, що дозволить нам ясніше зрозуміти, як взаємодіють тектоніка плит і динаміка глибинної мантії», – говорить співавтор дослідження Йорг Еббінг (Jörg Ebbing) з Кильского університету в Німеччині.
Крім іншого, вчені виявили, що кора і літосфера Західної Антарктиди більш тонкі, ніж у Східній: остання має мозаїку старих кратонів, що чергуються з більш тонкими областями скелі, подібно Індії та Австралії, з якими вона колись була єдиним цілим.
Отримані дані корисні не тільки для відстеження залишків стародавніх континентів за останні 200 мільйонів років: вони стануть в нагоді і для того, щоб з’ясувати, як льодовикові плити над основним ландшафтом можуть реагувати на більш теплі температури.
З такою великою кількістю змінних, які необхідно враховувати в прогнозах щодо танення антарктичних льодів, будь-які нові знання можуть значно полегшити роботу вчених. За словами Ферраччолі, отримані гравітаційні зображення значно допоможуть дослідникам у вивченні самого невідомого континенту Землі.
