Вчені Гарвардського університету вирахували мінімально можливий розмір жилої екзопланети. За їхніми даними, процеси життєдіяльності можуть відбуватися на космічних тілах, чия маса становить 2,7% від земної – в два рази менше Меркурія, але в два рази більше Місяця.
Планети з меншою масою мають занадто слабку гравітацію і не зможуть утримати ні атмосферу, ні воду, повідомляє Astrophysical Journal.
Вивчаючи екзопланети, астрономи в першу чергу звертають увагу на відстань між ними і зіркою-господарем. Для життя необхідна рідка вода, а вона здатна існувати лише в так званій «зоні населеності». Якщо планета знаходиться дуже близько до світила, то вода випарується, занадто далеко – перетвориться на лід.
Але є й інші параметри, пов’язані з можливістю розвитку життя, в тому числі маса. Недавні дослідження показали, що на невеликих планетах може виникати парниковий ефект, що сприяє невластивому для живих організмів клімату. Атмосфера таких об’єктів розширюється назовні завдяки відносно слабкій гравітації і, отже, поглинає більше випромінювання від своєї зірки.
Цікаво, що потенційно населеними визнаються і деякі крижані супутники газових гігантів (Юпітера і Сатурна). Вчені вважають, що під їх поверхнею ховається рідкий океан, де відбуваються важливі біохімічні процеси.
Нове дослідження показує, що багато екзопланет, які раніше залишалися поза увагою вчених, можуть виявитися потенційно населеними.
