Палеонтологи виявили останки доісторичного щура розміром з людину, який блукав по тропічних лісах Амазонки 10 мільйонів років тому. Цей гризун досягав півтора метрів в довжину і 80 кілограмів ваги (для порівняння, сучасний щур важить в середньому близько 200 грамів).
Вид назвали Neoepiblema acreensis. Вчені уточнили, що у нього були два величезних вигнутих ікла, а ось мозок відрізнявся вельми скромними розмірами – усього 114 г, повідомляє Biology Letters.
Черепа двох древніх щурів знайшли в штаті Акрі на північному заході Бразилії. Один був майже цілим, а інший був фрагментом верхівки. Останки збереглися так добре, що вчені навіть розглянули відбитки нюхових цибулин, а також лобових і скроневих часток.
Автори дослідження зробили висновок, що Neoepiblema acreensis була більша не тільки за нинішніх щурів, а й за найбільших сучасних гризунів капібарів (вони досягають максимум 60 кг). Гризун виявився вимерлим родичем шиншил і пакаран (Dinomys branickii), що населяли західно-бразильську Амазонію. Він жив в болотистій місцевості, яка існувала там до появи одного з найбільших тропічних лісів світу.
Великий розмір Neoepiblema acreensis дозволяє припустити, що у нього майже не було природних ворогів. Але в той час в Амазонії вже водилися крокодили, які могли дати відсіч щурам в заболоченій воді.
Вчені, спираючись на параметри черепа, реконструювали мозок гризуна за допомогою комп’ютерної томографії. Він, як уже згадувалося, виявився дуже малий. Якщо у людей співвідношення між загальною масою і розмірами мозку становить 6, у сучасних південноамериканських гризунів – 1,05, то у Neoepiblema acreensis – всього 0,3.
Можна припустити, що в ході еволюції гризуни стали більш мініатюрними, але зате обзавелися більш складним мозком, який допомагав їм у виживанні.
