Історики з імперського коледжу Лондона прийшли до висновку, що виверження вулкана Тамбора в 1815 році стало однією з основних причин поразки Наполеона Бонапарта в битві при Ватерлоо.
Виверження Тамбори на індонезійському острові Сумбава сталося в квітні 1815 року і стало одним з найпотужніших в історії людської цивілізації. Попіл накрив майже весь басейн Яванского і Флореського морів, дійшовши до островів Ява, Калімантан і Сулавесі, а гуркіт від вибухів було чути по всьому Малайському архіпелагу. Вважається, що виверження призвело до «року без літа» в 1816-му. Жертвами катастрофи стали близько ста тисяч чоловік.
Вчені вважають, що в результаті вибуху вулкана в атмосферу було викинуто стільки попелу, що це вплинуло на утворення хмар і сильних злив по всій планеті. Частинки, діаметр яких становив 0,2 мільйонної метра, завдяки електростатичним силам піднімалися до іоносфери, де впливали на кліматичні умови і викликали стихійні лиха в різних регіонах Землі. Екстремальна погода в Європі, на думку дослідників, стала фактором поразки армії Наполеона.
Вважається, що сильний дощ в битві при Ватерлоо викликав розм’якшення ґрунту, в результаті чого обстріл французькими артилеристами військ противника виявився неефективний. Ядра не рикошетили, а грунт, що розмок, поглинав енергію від вибухів. На результат бою могла вплинути і виснаженість солдат, що посилилася через те, що до Ватерлоо їм довелося йти під час дощу по мокрому бруду.
