Археолог Алессандро Пьєраттіні з Університету Нотр-Дам провів власне дослідження, в ході якого з’ясував, як стародавні будівельники піднімали і переміщали масивні кам’яні блоки.
Виявилося, що теорія, якої багато років дотримувалися вчені, може бути неправильна. Археолог ретельно проаналізував великі кам’яні блоки і ще раз дослідив в них поглиблення і прорізи.
Наукове співтовариство дотримується версії, що масивні блоки клали на похилі скати з колод і землі, які по завершенні будівництва розбирали, як це робили ще будівельники в Стародавньому Єгипті,
– розповів Алессандро Пьєраттіні.
У новій статті археолог описує іншу технологію підйому, яка могла використовуватися ще з середини VII століття до нашої ери. На думку Пьєраттіні, в ці поглиблення вставлялися троси і важелі для підняття блоків.
Так плити укладалися одна на одну, після чого будівельники просто витягали мотузки.
Вчений провів експеримент, який показав, що таким чином можна підняти вантажі вагою до 400 кілограмів. Швидше за все, технологію винайшли в Коринті, і вона могла використовуватися не тільки для зведення храмів і житлових приміщень, а й для будівництва кораблів.
Під час реконструкції вчений довів, що таким способом можна піднімати важкі плити, а також краще стикувати блоки між собою.
Для таких важких блоків і при потужному терті між ними рівне укладання було проблемою, тому стародавні майстри виточували отвори для металевих важелів,
– підсумував учений.
