За унікальною скам’янілістю, знайденою в Чехії, палеонтологи вперше вивчили структуру очей трилобітів і порівняли їх з улаштуванням органів зору сучасних безхребетних. Висновки вчених опублікував науковий журнал Scientific Reports.
“У цього трилобіта, який жив в морях силурійського періоду приблизно 420 млн років тому, були цілком “сучасні” очі. За структурою вони були схожі на органи зору сучасних бджіл і бабок або раків і крабів, які ведуть денний спосіб життя. Це говорить про те, що принципи роботи очей у безхребетних не змінювалися майже півмільярда років”, – пишуть вчені.
Трилобіти – морські членистоногі, які з’явилися на Землі в ранньому кембрійському періоді, близько 521 млн років тому. Палеонтологічні знахідки показують, що у трилобітів були складні очі. Вони допомагали хижим трилобітам полювати на сліпих хробаків.
Палеонтологи вважають, що за своїм устроєм вони були схожі на фасеточні очі сучасних комах, а також на очі аномалокарісів – гігантських “креветок” довжиною в два метри, які полювали на трилобітів і інших морських мешканців кембрійської епохи. Точну відповідь на це питання вчені не могли отримати, так як очі трилобітів, на відміну від гігантських очей аномалокарісів, у відкладеннях тієї епохи не збереглися.
Професор Кельнського університету (Німеччина) Бригіта Шенеманн і її колега, професор Единбурзького університету (Велика Британія) Юан Кларксон знайшли перше виключення з цього правила. Вони вивчали відбитки трилобітів виду Aulacopleura koninckii, які зберігаються в одному зі сховищ Кельнського університету.
Спадщина палеозойської ери
Ці скам’янілості знайшли в центрі Чехії – там же, де ще в 1846 році відомий французький палеонтолог Йоахім Барранд виявив перші відбитки тіла цих древніх безхребетних. Скам’янілі рештки Aulacopleura koninckii збереглися надзвичайно добре, але при цьому у трилобіта не було правого ока, а ліве був пошкоджено.
Завдяки цьому вчені вперше заглянули всередину органів зору цих стародавніх мешканців морів і порівняли їх зі структурою очей сучасних морських безхребетних і сухопутних членистоногих – найближчих родичів трилобітів і аномалокарісів.
Зокрема, вчені розглянули і вивчили структуру одиночних фасеток очей Aulacopleura koninckii, а також лінз і структур, які заважають “засвічуватись” сусіднім компонентам очей. Їх аналіз показав, що цей вид трилобітів жив на невеликій глибині і вів денний спосіб життя, ховаючись від очей більших хижаків за допомогою прозорого панцира.
Цікаво, що кожна фасетка очей трилобіта була оснащена дуже товстою лінзою, тоді як аналог склоподібного тіла у цих членистоногих був відносно невеликий. Це, як вважають Шенеманн і Кларксон, підтверджує популярну теорію про те, лінзи у трилобітів складалися не з білків, як кришталик у людини та інших сучасних тварин, а з мінералу кальциту.
З іншого боку, очі Aulacopleura koninckii були в цілому влаштовані так само, як і у сучасних бджіл, бабок та інших денних комах, а також деяких ракоподібних істот, які живуть біля берегів морів і ведуть активний спосіб життя. Це говорить про те, що будова зору безхребетних, з’явилася практично відразу після кембрійського вибуху і з тих пір майже не змінювалася, роблять висновок вчені.
