Кліматологи проаналізували, скільки вуглекислого газу викидали вулкани в давнину і скільки цього з’єднання сьогодні виробляється через діяльність людини. Порівняння цих величин показало, що людство викидає парникові гази швидше древніх активних вулканів.
50 мільйонів років тому на Землі почалося потепління. Температура планети зросла на 5-8 ° C за відносно короткий за геологічними мірками період, який отримав назву палеоценово-еоценовий термальний максимум. Дослідження показують, що більша частина стародавніх викидів обумовлюється активністю вулканів, можливо, пов’язаних з утворенням Ісландії.
У новій роботі, опублікованій в журналі Proceedings of National Academy of Science, кліматологи показали, що океан поглинув близько 15 квадрильйонів метричних тонн вуглецю 55,6 мільйона років тому протягом декількох імпульсів, що тривали по 4000-5000 років. Але незважаючи на величезні обсяги викинутого в атмосферу парникового газу, клімат Землі не сильно постраждав, так як процес відбувався протягом тисяч років і середовище встигало до нього адаптуватися.
Дослідники показують, що сьогодні людство хоч і викидає вуглекислого газу менше, ніж стародавні вулкани, але робить це з набагато більш високою швидкістю. Результати роботи показують, що ці величини відрізняються мінімум в десять разів.
Ключовим фактом в новому дослідженні став метод вимірювання рівнів вуглекислого газу протягом палеоценово-еоценового максимуму. Для цього вчені поставили досліди з живими видами древніх організмів – форамініферами. Ці морські організми з раковинами палеокліматологи вже давно використовують для аналізу вмісту вуглекислого газу в минулому Землі. Однак у новій роботі вчені вирішили взяти живі форамініфери і подивитися, як вони поводяться в воді з різною концентрацією вуглекислого газу. В результаті автори змогли отримати більш точне значення концентрації – точніше, ніж дозволяли попередні методи.
