Астрономи вперше виявили розпечену планету розміром з Нептун, рік на якій триває менше земних діб. Ще недавно існування подібних небесних тіл вважалося практично неможливим.
Відкриття описано в науковій статті, опублікованій в журналі Nature Astronomy.
Деякі світи розташовані так близько до свого сонця, що роблять повний оборот навколо нього менш ніж за один земний день. Вони називаються планетами з ультракороткими періодами. Це не така вже й рідкість в Галактиці: наприклад, серед сонцеподібних зірок такі екзопланети має приблизно кожна двохсота.
Але планета, розташована так близько до зірки, розжарюється під її променями. І якщо скелястому світу це загрожує максимум втратою атмосфери, то газове або крижане тіло ризикує буквально випаруватися.
Нічого дивного, що до сих пір в такій близькості від зірок знаходили тільки невеликі скелясті планети або, навпаки, газові гіганти розміром з Юпітер. Останні виживають в палких обіймах світила завдяки своїй потужній гравітації, яка заважає речовинам випаровуватися в космос.
А ось крижані тіла на кшталт Нептуна поблизу від зірок майже не зустрічаються. Вони недостатньо масивні і недостатньо тугоплавкі, щоб витримати сусідство із зіркою.
Правда, в останні роки астрономи все ж відкрили кілька гарячих Нептунів. Це, наприклад, GJ 3470b, що обертається навколо червоного карлика за 3,3 земних діб, чим і заслужив славу планети, що випаровується рекордними темпами. Інший приклад – розігрітий до тисячі градусів за Цельсієм NGTS-4b, робить один оборот навколо свого сонця за 1,3 земних дня.
Однак недавно виявлена планета LTT 9779b набагато дивніша. Вона має радіус в 4,6 земного і масу в 29 земних, тобто відноситься до класу Нептуна. І це перший нептун з дійсно ультракоротким періодом: всього 19 годин.
При цьому його батьківська зірка LTT 9779 – сонцеподібна, тобто більш масивна і гаряча, ніж домінуючі в Галактиці червоні карлики.
В результаті температура LTT 9779b перевищує 1700 градусів за Цельсієм. У зв’язку з цим відкриттям астрономи пропонують ввести новий клас планет: ультрагарячі Нептуни (по аналогії з ультрагарячими Юпітерами).
Дивовижне небесне тіло було відкрито орбітальним космічним телескопом TESS за допомогою методу транзитів. Його існування вже підтверджено наземними спостереженнями методом променевих швидкостей.
Виходячи з маси і радіусу цього розжареного світилу, фахівці вважають, що 6-12% його маси припадає на атмосферу з водню і гелію. Але чому він до сих пір не втратив її, перебуваючи так близько до зірки? Адже світилу LTT 9779 (і, отже, усій його системі) близько двох мільярдів років.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що незвичайна екзопланета лише недавно влаштувалася в небезпечній близькості до світила. Гравітаційний вплив інших (ще не відкритих) планет або зірки, яка проходить повз, міг зрушити її з попередньої орбіти.
Також можливо, що LTT 9779b спочатку не була Нептуном, а Юпітером. Але приливні сили зірки поступово зруйнували його, змусивши втратити значну частину маси. Розрахунки показують, що такий сценарій не можна скидати з рахунків, хоча для нього і потрібно кілька малоймовірних збігів.
На щастя, зірка LTT 9779 розташована всього в 260 світлових роках від Землі (рукою подати по галактичним мірками). А значить, використовуючи найпотужніші телескопи, астрономи можуть вивчити цю систему досить докладно. Це допоможе розкрити таємницю дивовижної планети, якої не повинно бути, але вона є.
