Вчені з Університету штату Огайо провели дослідження, в якому розглянули піки активності нобелівських лауреатів з економіки, і прийшли до висновку, що їх можна розділити на два вікові періоди. Про це повідомляють на сайті університету з посиланням на статтю, яка повинна з’явитися в спеціальному номері журналу De Economist .
На думку першого автора статті Брюса Вайнберга ( Bruce Weinberg ), багато хто вважає, що творчість – прерогатива молоді, проте все залежить від того, про яку саме творчості йдеться.
Він вважає, що можна виділити два види творчого потенціалу. Перший – концептуальний. Він має на увазі, що людина думає не так, як всі. Зазвичай таким потенціалом володіють люди, які тільки прийшли в нову для них сферу і ще не знають всіх її правил, тому здатні думати нестандартно і виходити за звичні рамки. Другий – експериментальний. У такому випадку люди цілком занурюються в сферу своєї діяльності, накопичують знання в ході роботи, а потім відшукують інноваційні шляхи аналізу, інтерпретації або синтезу зібраної інформації. У цьому випадку вони долають шлях проб і помилок.
У своєму дослідженні автори вибрали 31 лауреата Нобелівської премії з економіки. Вони розподілили їх за шкалою, де на одній стороні стояв концептуальний підхід, а на іншій – експериментальний. Ранжування грунтувалося на оцінці найбільш значимої роботи лауреатів та того, який підхід вони в ній використовували. На думку дослідників, концептуальний підхід в економіці передбачає допущення і докази, засновані на математичних формулах, а експериментальний – посилання на факти і побудові гіпотез на їх основі.
Вказавши розподіл, вчені з’ясували, в якому віці лауреати зробили найзначніший внесок у економіку. Оцінка вкладу виводилася також за кількістю цитат і згадок в наукових роботах. Потім автори співвіднесли всі дані і визначили, який вік більше характерний концептуального і експериментального підходу. Першому підійшов проміжок між 25 і 29 роками, другого – вік близько 50 років.
«Ми вважаємо, що наші результати не обмежуються тільки економікою, але застосовні до творчості в цілому», – сказав Брюс Вайнберг.
