Імперії руйнуються не тільки від навали варварів або міжусобних воєн за владу. Згідно з цілого ряду досліджень, деякі розвинуті стародавні суспільства зникли з лиця Землі через проблеми з екологією — забруднення повітря, вирубування лісів та ерозії ґрунтів.
Землероби бронзового століття
Міжнародна група вчених досліджувала сотні викопних кісток тварин, знайдених на території Ірландії, і прийшла до висновку, що біохімічні цикли в ґрунті (в тому числі кругообіг азоту) порушилися ще в бронзовому столітті, близько трьох тисяч років тому.
Надлишок в кістках ізотопів азоту 15N вказує на втручання в природні екосистеми людини. В кінці середнього бронзового століття вміст цієї речовини в ґрунті різко зріс і більше ніколи не падав до вихідних значень.
У дикій природі азот накопичується в ґрунті і виводиться звідти постійно, забезпечуючи баланс. Стародавні землероби, вирубуючи ліси, засіваючи ділянки культурними рослинами і розводячи худобу, порушили цю крихку рівновагу і повністю змінили ґрунтові екосистеми Ірландії. На думку авторів роботи, результати дослідження можна поширити і на інші регіони світу. Виходить, що змінювати природу під себе людина стала на кілька століть раніше, ніж вважалося раніше.
Вирубані ліси індіанців майя
Саме порушення біохімічних циклів і, як наслідок, збіднення ґрунтів сприяли зникнення цивілізації майя, впевнені американські і канадські геологи. Аналіз органічних відкладень з дна озер Чичанканаб, Сальпетен і Ітцан на півдні Мексики показав, що перетворення сіл майя в перші великі міста-держави супроводжувалося інтенсивним вирубуванням тропічних лісів під ріллю і, відповідно, деградацією ґрунту.
Вчені припускають, що ґрунт джунглів, де сіяли кукурудзу та інші сільськогосподарські культури, не встигав відновлюватися, тому індіанцям доводилося знищувати все більше дерев і закидати старі поля.
Обезлісенні ґрунти руйнувалися, з них вимивалися деякі мікроелементи. Ці незворотні зміни зробили землі майя малородючими, що спричинило за собою голод і політичну нестабільність. В IX столітті нашої ери люди покинули більшість міст-держав майя.
Ідоли замість тварин
Схожа історія сталася і на острові Пасхи. Через масове вирубування лісів почалася вітрова і дощова ерозія ґрунтів, що видно по збільшенню кількості вимитих з ґрунту іонів металів в осадових відкладах. Наслідки не змусили себе чекати: вичерпалося сировина — лісові дикорослі їстівні рослини, впала врожайність культивованих злаків. Наземні птахи зникли повністю, а видове різноманіття морських птахів скоротилася майже в три рази. Брак ресурсів призвів до війни між племенами, посилення соціальної нерівності, появи знаменитих кам’яних статуй моаї і масового вимирання населення.
Дослідження ґрунту і фундаментів будівель, що залишилися на острові, продемонстрували, що, коли його заселяли люди, земля не була безплідною пустелею, тут був субтропічний ліс з високими деревами і чагарником. Ліс почали вирубувати, швидше за все, близько 900 року нашої ери. До XX століття на острові налічувалося лише 48 видів рослин, найбільше з яких, тороміро, не вище двох метрів. Решта — невисокі папороті, трави, осока і чагарники.
Як зазначає еволюційний біолог Джаред Даймон в книзі «Колапс. Чому одні суспільства призводять до процвітання, а інші — до загибелі», у остров’ян не було зовнішніх ворогів, оскільки вони були ізольовані і практично ні з ким не контактували. Жодних свідчень про зміну клімату в цей період теж немає. Зникнення культури моаї — чисто екологічна катастрофа, в якій винні самі жителі острова Пасхи.
Замість того щоб будувати човни, жителі острова Пасхи використовували велику кількість деревини для транспортування статуй моаї, чим фактично позбавили себе дарів моря та можливості покинути острів.
Знищення зеленого острова
Вікінги, які колонізували в X столітті Гренландію, нерозумно витрачали природні ресурси і тим самим наблизили загибель свого співтовариства. Довгий час вважалося, що нащадки Еріка Рудого покинули острів через кліматичні зміни. Коли в 986 році вікінги висадились в Гренландії, середньорічні температури в Європі були досить високою. Чотири століття потому настав так званий малий льодовиковий період, який спровокував голод і масову загибель населення.
Однак аналіз проб гренландського льодовика, проведений в 2015 році американськими вченими, дозволив зробити висновок, що ніякого потепління в X-XIII століттях в тих місцях не спостерігалося. У десятому столітті там було так само холодно, як і в чотирнадцятому, коли останні вікінги залишили острів. Тому теорія про різку зміну клімату навряд чи відповідає дійсності.
На думку Джареда Даймона, войовничі скандинави зазнали в Гренландії невдачу через поєднання декількох факторів, але головним чином через споживацьке ставлення до природних ресурсів. Дослідження озерних донних відкладень показало, що вікінги випалювали ліси під пасовища для худоби, зрізали дерен для будівництва та опалення. Ґрунти, позбавлені рослинного покриву, руйнувалися. Скандинавське населення Гренландії зникло повністю — тисячі, виснажені голодом, загинули у війнах і заворушеннях, тисячі поїхали, і з нащадків Еріка Рудого нікого не залишилося.
Все можна виправити
Описані екологічні проблеми смертельні для цивілізації, тільки якщо населення не хоче пристосовуватися до мінливих умов. Вікінгам Даймон протиставляє інуїтів, що жили в Гренландії в ті ж часи. Будинки вони будували зі снігу та льоду, обігрівалися підшкірним жиром тюленів, а харчувалися переважно рибою і морськими тваринами.
На думку зооархеологів, стародавні єгиптяни сприяли тому, що в долині Нілу зникли дикі звірі, але зуміли до цього пристосуватися, збільшивши в раціоні частку вирощуваних злаків. Як з’ясували дослідники з каліфорнійського університету в Санта-Крузі, Університетів Сан-Паулу і Брістоля, за останні чотири тисячі років з 37 великих ссавців, що жили у Стародавньому Єгипті, до наших днів дожили лише сім.
Вчені підкреслюють, що зараз екологічна обстановка в долині Нілу особливо нестійка і порушити її дуже просто. Втрата одного-двох видів тварин може спровокувати нову екологічну катастрофу.
