Вчені виявили найдавнішу речовину на Землі, і вона виявилося старшою за Сонячну систему, принаймні, на кілька сотень мільйонів років. Це мікроскопічні частинки пилу, укладені в метеорит, що впав на Австралію в 1969 році, повідомляють Діалоги з посиланням на PNAS.
Вік цих частинок, за даними останнього дослідження, становить від 5 до 7 мільярдів років (для порівняння, Сонце утворилося приблизно 4,6 млрд років тому). Ймовірно, вони утворилися навколо однієї із зірок Чумацького Шляху.
«Це найдавніші тверді матеріали, коли-небудь знайдені, і вони розповідають нам про те, як формувалися зірки в нашій галактиці», – зазначив автор наукової роботи космохімік Філіп Хек з Чиказького університету.
Приблизно 5% падаючих на Землю метеоритів містять частинки матеріалу, який виник раніше Сонячної системи – їх називають «пресолярними зернами». Але такі вкраплення вкрай складно виявити, оскільки вони дуже малі (не більше 1/10 людської волосини) і втиснуті глибоко в породу.
Один з об’єктів, який, як відомо, містить пресолярні зерна – Мурчісонський метеорит. Він вибухнув в небі над Австралією у вересні 1969 року. Вченим вдалося знайти велику кількість великих фрагментів і вивчити їх.
Мікроскопічні частинки мінералу (карбіду кремнію) з надр метеорита були ідентифіковані як міжзоряні ще в 1990 році, але фахівці лише зараз змогли визначити їх точний вік. Вони використовували скануючу електронну мікроскопію, вторинну іонну мас-спектрометрію і мас-спектрометрію благородних газів, щоб визначити, як довго космічне випромінювання впливало на матеріал.
Сорок пресолярних зерен перевірили на наявність гелію-3 і неону-21, чий рівень вказував на час їх утворення. Більшість частинок сформувалося в проміжку 4,6 – 4,9 млрд років тому, але деякі виявилися ще більш старими – понад 5,5 млрд років.
Автори дослідження припустили, що пил виник під час активного періоду зореутворення, який стався близько 7 млрд років тому.
«Був час до початку Сонячної системи, коли в Чумацькому Шляху утворювалося більше зірок, ніж зазвичай», – пояснили вони.
Після того, як зірки досягали певних стадій розвитку, зерна речовини конденсувалися в потоки і неслися в космос, щоб потім увійти до складу метеоритів – таких, як Мурчісонський.
Завдяки таким знахідкам, як пресолярні зерна, вчені змогли отримати більше відомостей про історію Чумацького Шляху, що передує виникненню Сонця.
