Навчальний рік 2020-21 обійдеться в 5 мільярдів гривень: до чого готуватися українським школам і батькам (Відео)

Перед початком нового навчального року 2020-21 експерти обговорили можливі варіанти для відновлення роботи шкіл під час карантину. Дистанційне навчання чи за партою, до чого готуватися школярам і студентам?

Перед веб-камерою, без традиційної “лінійки” і випускного – так закінчився навчальний рік навесні 2020 року, і батьки не знають, чого очікувати від наступного. Спираючись на статистичні дані Аналітичного Центру “Освіта Аналітика”, велика частина українців розділилася на дві групи – одні “за” навчання на дому, інші ж, спираючись на отриманий досвід під час карантину-2020 – проти.

Перше, з чим держава стикнулася при розробці програми дистанційного навчання для школярів – відсутність технічного забезпечення. За словами докторки педагогічних наук Наталії Морзе, для роботи необхідно наступне:

  • доступ до якісного інтернету для вчителів і учнів;
  • надання гаджетів (комп’ютер, ноутбук, планшет);
  • цифрова компетентність (володіння комп’ютером);
  • педагогічна компетентність;
  • освітній портал в Інтернеті;
  • цифрові інструменти.

“У переважної більшості українських шкіл просто немає доступу до Інтернету, і особливо гостро ця проблема стосується малих міст і сіл. 62,35% опитаних директорів вказали на відсутність необхідної техніки в школах, і ще 46,9% поскаржилися на низьку якість зв’язку. З схожою проблемою зіткнулися 22,3% опитаних батьків і 52,9% вчителів, і ще 8,8% українських сімей зазначили, що у них комп’ютер відсутній зовсім”, – уточнила Морзе.

Батьки в соціальних мережах також стурбовані питанням навчання: “Займатися уроками вдома можливо лише при наявності інтернету, комп’ютера і мотивації у дітей. На жаль, але в багатьох сільських сім’ях немає ні одного, ні іншого. Багато в чому освіта дітей зараз буде залежати від відповідного рівня знань і часу у батьків, щоб пояснити, мотивувати і зацікавлювати дитину”.

Робимо, як “за бугром”

Наталія Морзе озвучила кілька рекомендацій для програми відновлення роботи шкіл: “Спираючись на досвід західних країн, ми бачимо, що держави приділяють велику увагу загальній кількості учнів у школі на карантині, чого немає у нас. Нашим законом передбачено не більше 30 учнів в одному класі, але ми ж з вами розуміємо, в такому випадку складно дотримуватися належної дистанції в 1,5-2 метра. Також наші правила передбачають вимірювання температури тільки у вчителя, але ж ми могли б перейняти “закордонний” досвід і перекласти відповідальність на батьків, де сім’ї зобов’язані вести температурний щоденник дитини, тим самим скоротити можливі ризики поширення респіраторних захворювань”.

Крім вищезазначених проблем з відсутністю технічного забезпечення, буде вирішуватися питання з організацією навчального року в умовах адаптивного карантину. Є кілька варіантів розвитку подій у залежності від епідеміологічної ситуації: з’єднати очне та дистанційне навчання для районів і міст, де рівень захворюваності в “жовтій” зоні, і ввести додаткові заходи захисту. У містах, де “зелений” рівень захворюваності – повернути звичайний режим, і ввести режим “на дому” для “червоної” зони з обов’язковим закриттям вузів і шкіл.

Правило “бульбашки”

Міністерство освіти і науки, крім засобів захисту, передбачило, щоб кожен учень постійно перебував в одній групі однокласників і в одному приміщенні, а також мав закріплену за собою парту і стілець: “Правило “бульбашки” використовують багато країн, і наразі це один з варіантів скоротити можливі ризики поширення коронавірусу. Нам також належить продумати форму навчання для тих дітей, для кого зараження COVID-19 може мати серйозні наслідки”, – підкреслила Морзе.

Чи заплатять вчителям?

Докторка педагогічних наук підкреслила, що, незважаючи на прийняття будь-якої з форм навчання, вчителям доведеться “несолодко”: “Змоделюймо ситуацію: в разі змішування очного і дистанційного навчання класному керівнику потрібно буде поділити 30 учнів на дві або три різні групи, у зв’язку з чим виникає питання, як організувати навчання? Є два варіанти: перший – очне навчання по групах, і другий – групи з дітей ходять до школи по черзі, через день або через тиждень. Однак в цьому випадку вчителям доведеться готуватися в два рази більше. Чи отримають наші педагоги додаткову плату за подвійну роботу, відповіді поки немає”.

Вимоги до фінансування шкіл

За її словами, держава не в змозі забезпечити школи засобами захисту: масками, антисептиками, паперовими рушниками, додатковими рукомийниками. У масштабах всієї країни це оцінюється мільярдами гривень. У великих містах частину витрат можуть покрити органи місцевого самоврядування, але й цього не вистачить.

“Необхідне додаткове фінансування для підтримки в навчанні з уразливими групами населення. Обов’язково виділити кошти на оплату праці вчителів під час поділу класів на групи і додатковому навчанні дітей, які мають особливі прогалини в навчанні. Врахувати кредитну складову при співпраці з приватними компаніями з метою отримання для батьків учнів можливості придбати комп’ютерну техніку. У зв’язку з цим ми рекомендуємо виділити цільову субвенцію на організацію навчання в школах під час карантину. Перерахувати у “Фонд боротьби з гострим респіраторним захворюванням COVID-19″ з бюджету Міністерства освіти і науки понад 4,9 мільярда гривень”, – підсумувала Морзе.

Джерело





ІНШІ НОВИНИ