Європейський суд із прав людини постановив, що Україна порушила права колишнього судді Верховного Суду Ігоря Самсіна, звільнивши його відповідно до закону «Про очищення влади», і призначила йому п’ять тисяч євро компенсації.
Про це 14 жовтня повідомила пресслужба ЄСПЛ.
Самсін став суддею Верховного Суду у 1995 році, а у 2003 році парламент обрав його суддею безстроково. Після набуття чинності закону «Про очищення влади» у жовтні 2014-го судді ВС повинні були подати декларації про те, чи підпадають вони під люстрацію, але Самсін цього вчасно не зробив.
Зрештою Міністерство юстиції у 2015 році звернулося до Вищої ради юстиції (тепер — Вища рада правосуддя) про невідповідність Самсіна. Він спробував подати у відставку, але ВРЮ відмовилася розглядати це подання до ухвалення рішення про люстрацію.
У квітні 2017 року Самсіна люстрували, заборонивши обиратися на державні посади до 2024-го й позбавивши державних пільг. Він оскаржив це рішення у Верховному Суді й виграв у вересні 2018-го року в Касаційному адмінсуді ВС і у січні 2019-го — на апеляції у Великій палаті ВС. Крім того, Самсін оскаржив звільнення у Конституційному Суді; ця справа ще триває.
Екссуддя Верховного Суду також подав позов проти України до ЄСПЛ, заявивши про порушення щодо нього статті 8 Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ ухвалив, що держава Україна не оцінювала Самсіна щодо відповідності критеріям люстрації на індивідуальній основі, а аргумент про неподання екссуддею декларації визнала недостатнім.
«Накладення на позивача заходів у межах закону “Про очищення влади” не було необхідним у демократичному суспільстві. Тому в цьому випадку відбулося порушення статті 8 ЄКПЛ», — йдеться в рішенні суду.
ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити Самсіну п’ять тисяч євро компенсації та відшкодувати 1500 євро судових витрат. Про поновлення екссудді на посаді чи зняття його з люстраційного реєстру в рішенні не йдеться.
Не перше рішення ЄСПЛ
У жовтні 2019 року ЄСПЛ виніс перший вирок щодо оскарження люстрації чиновників. Суд тоді ухвалив, що вона порушує статтю 8 ЄКПЛ і зобов’язав Україну виплатити по п’ять тисяч євро компенсації п’ятьом позивачам. Київ оскаржив рішення, але ЄСПЛ відхилив апеляцію.
Рішення суду не дає підстав для скасування закону про люстрацію, пояснювала нам фахівчиня з права ЄСПЛ Алла Федорова. Суд лише встановлює, чи було порушення ЄКПЛ, і призначає компенсацію, якщо порушення було. А міністр юстиції Денис Малюська наголошував, що ЄСПЛ лише вказав на надмірне застосування люстрації, а не на недосконалість закону.
Закон про люстрацію також розглядається в Конституційному Суді за трьома поданнями народних депутатів (пізніше були об’єднані в одне). Станом на зараз розгляд закону в КСУ все ще триває.
Закон «Про очищення влади» набув чинності у жовтні 2014 року. Він передбачає заборону обіймати певні високі посади на державній службі людям, які були сукупно не менше одного року на визначених законом посадах на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
