Винахід українського школяра для незрячих визнано найкращим на міжнародній науковій конференції

Девайс учня Малої академії наук може визначати кольори, рівень освітленості та відстань до перешкод

Мультифункціональний пристрій для незрячих HelpyEyes від українського винахідника Дмитра Лопушанського виборов “золото” на XXVI Міжнародній конференції молодих науковців ICYS-2019. Девайс учня Малої академії наук може визначати кольори, рівень освітленості та відстань до перешкод, що значно полегшить життя людям із вадами зору.

“Було насправді складно. Я бачив, які сильні й потужні роботи в конкурентів. Я переживав, але я зміг зосередитися, подолав хвилювання і страх, і представив свою роботу гідно на цьому міжнародному рівні. Багато людей підходили й цікавилися моєю розробкою”, – розповідає Дмитро Лопушанський.

Цьогоріч Україну на ICYS-2019, що відбулася в Малайзії, представляли вісім школярів – учнів МАН. Загалом учасники вибороли п’ять медалей та два спеціальні призи:

  • “Срібло” отримала Євгенія-Анастасія Рудик (м. Київ) з математичною роботою про криволінійні двокутники.
  • Павло Сливка теж здобув “срібло” за “безконтактний детектор вібрацій”. Пристрій збирає інформацію про об’єкти на відстані шляхом зчитування вібрацій.
  • Дарія Тищенко (м. Суми) отримала бронзову медаль за дослідження маловідомих методів розв’язування рівнянь.
  • Ще одна “бронза” – у Михайла Ветлужинського (м. Дніпро) за комп’ютерну програму, яка заощаджує час програміста і дозволяє оминути процес вирішення вже розв’язаних задач.

Окрім медалей, українська команда отримала ще два спеціальних призи: Владислав Мороз (м. Дніпро) за дослідження, в якому пояснюються парадокси, що виникають при гравітаційних маневрах у космосі;

Яна Головацька (м. Чернівці), яка провела дослідження з фізики і встановила багато особливостей коливання маятника в резонансному режимі, не описаних у науковій літературі.

“Українська команда – одна з найкращих команд, яка виступила в Малайзії. Вісім учасників і сім високих нагород – це високе досягнення. Підготовка до конференції почалася з вересня і тривала майже сім місяців. Дітей готували фахівці МАН, викладачі провідних українських університетів.

Напередодні конференції, протягом місяця, щодня кожен із членів української команди в онлайн-режимі студіював англійську з носієм мови, вчителем із Канади. Під час занять англійською вчитель відшліфував англійський варіант кожної презентації”, – зазначила керівник української команди Наталія Поліхун.

Джерело