На території Києва археологи знаходили не мало давніх останків, які дивували вчених і відкривали завісу таємниць минулого. Однак, як з’ясувалося, навіть мертві вміють говорити. І зараз вчені знають практично все про наших предків.
Так історик Олександра Козак в ефірі Радіо Культура розповіла про хвороби, які були поширені на території Києва та його околиць у найдавніші часи.
“Серед дітей було дуже багато менінгітів, захворювань респіраторного тракту. Дуже багато туберкульозу. Саме в XI столітті ми знайшли випадки цієї хвороби на Подолі. Це було масове захворювання. Дуже хворіли на цингу. Умови життя були трохи кращими у верхньому Києві і там було менше інфекційних захворювань, але більше страждали від хронічних”, – говорить дослідниця.
Жінки жили в середньому до 38, чоловіки до 40-44. До 80 років доживало мало.
“Вони важко працювали, всі ці інфекції, з якими вони намагалися боротися з дитинства – це все впливало на тривалість життя”, каже Олександра Козак.
Інший рівень медицини, майже відсутнє харчування. Все це впливало на те, як організм міг пручатися.
Ще Олександра Козак вважає, що люди почали страждати від карієсу, коли перейшли до осілого способу життя і землеробства. Тоді вони збільшили кількість вуглеводів в раціоні.
“Осівши на певних місцях, люди починали вживати одну і ту ж воду. Від цього змінювався хімічний склад організму. Інший склад слини теж сприяє розвитку карієсу. Є вода в якій багато різних карієсогенних речовин. Поки займалися скотарством карієс був у дуже малої кількості людей”, – розповіла історик Олександра Козак.
