Через кілька мільярдів років (за різними даними, від 4,5 до 7) Сонце перетвориться на червоного гіганта.
На цьому етапі життєвого циклу в надрах зірок вигорає водень, утворюється ядро з гелію і дуже розріджена і протяжна оболонка.
Вчені з’ясували, до яких наслідків для Сонячної системи призведе цей процес, повідомляє портал International Business Times.
За їхніми даними, через п’ять мільйонів років після того, як гелієве ядро Сонця почне руйнуватися, його оболонка розтягнеться до 170 мільйонів кілометрів. Цього буде достатньо, щоб поглинути три найближчі планети – Меркурій, Венеру і Землю (відстань між світилом і нашою планетою складає 150 млн км).
Під час цього процесу океани Землі випаруються, а молекули води розпадуться на водень і кисень. Водень випарується в космос, а кисень вступить в реакцію з поверхневими породами. Атмосфера планети стане схожа на «повітря» Венери, насичене азотом і вуглекислим газом.
Марс також піддасться впливу надвисоких температур.
На думку деяких дослідників, єдиними планетами, які зможуть вціліти на цьому етапі, стануть газові гіганти. Але вони втратять свої кола, що складаються з льоду і пилу, а запаси води на їх супутниках повністю випаруються, залишивши лише мертве скелясте ядро.
Але є й інше припущення – планети, розташовані далеко від зірки, не зруйнуються і навіть стануть придатними для життя. Дослідження, опубліковане у виданні Scientific American, говорить, що коли Сонце досягне піку, температура на поверхні Плутона досягне +27 градусів Цельсія.
Оскільки у цієї карликової планети є своя атмосфера, що складається з газів, які випаровуються з поверхневого льоду, вона зможе підтримувати помірний клімат, але не дуже довго – не більше одного-двох мільйонів років, після чого знову перетвориться в крижаній світ.
