Вивчення кратерів Плутона і його найбільшого супутника вказало на несподівані для вчених особливості Сонячної системи.
Транснептунові об’єкти (тобто космічні тіла, які обертаються за орбітою Нептуна) довгий час залишалися мало вивченими.
Важливий прорив був зроблений лише в останні роки, після запуску місії New Horizons. Апарат пролетів повз Плутона і його супутника Харона і зібрав масу важливої інформації – наприклад, про наявність гірських систем висотою до чотирьох кілометрів і величезних запасів азотного льоду, повідомляє Science .
Завдяки отриманим знімкам вчені також змогли вивчити рельєф обох об’єктів. Якщо на Плутоні поверхня поступово змінюється через геологічні процеси, то Харон залишається незмінним протягом мільярдів років.
І карликова планета, і її супутник покриті кратерами від зіткнень. Астрономи з’ясували, що переважна більшість з них відрізняються значними розмірами. Слідів від впливу невеликих тіл практично немає.
Звідси можна зробити висновок, що пояс Койпера (область, що оточує Сонячну систему по зовнішньому краю) практично не містить дрібних об’єктів діаметром 1-2 км.
Це не співпадає з сучасними теоретичними моделями. Вважається, що пояс сформувався в той же час, що і сама система, з тієї ж протопланетної хмари. Його частинки зберегли свій первісний склад протягом більш ніж чотирьох мільярдів років, і їх вивчення може розкрити таємниці ранньої історії планет.
Раніше вчені вважали, що пояс складається переважно з невеликих шматочків каміння, які не можуть з’єднатися один з одним і утворити більш велике тіло.
Але дані останнього дослідження спростовують цю теорію.
Астрономи зробили висновок, що віддалені регіони Сонячної системи розвивалися інакше, ніж пояс астероїдів між Марсом і Юпітером, та їх тільки належить ретельно вивчити.
