Шведські фахівці, що представляють Університет Лунда, виявили в Гренландії докази того, що в VII столітті до нашої ери на Сонці стався потужний спалах. Якби подібне трапилося в наш час, це в значній мірі вплинуло б на людську цивілізацію, стверджують вчені.
Сонячні спалахи як такі – явище досить часте. Вони являють собою виділення світлової, теплової і кінетичної енергії в атмосфері Сонця. Іноді в космос потрапляють частинки, які становлять сонячний вітер, і досягають магнітного поля Землі, що провокує на планеті геомагнітні бурі, полярні сяйва, а в окремих випадках – перебої з електроенергією.
Найбільш потужний спалах на Сонці із зафіксованих сталася в 1859 році і отримав назву «подія Каррингтона». В результаті цього атмосфера Землі виявилася настільки обурена, що полярні сяйва спостерігалися чи не по всій планеті, а в Європі і Америці масово відмовляли телеграфні системи. Деякі дослідження кілець вікових дерев дозволяють припустити, що в 775, а потім 993 роках нашої ери, бурі були ще в десятки разів потужніші.
Ще одне подібне явище, порівнянне за потужністю зі спалахом 775 року, яке відбулося приблизно в 660 році до нашої ери, показало нове дослідження. Як стверджують фахівці, про це свідчить концентрація в відповідному шарі льодів Гренландії берилію-10 і хлору-36 – «космічних» ізотопів, за кількістю яких можна судити про сонячні спалахи. При цьому фахівці відзначають, що підвищення концентрації обох ізотопів дозволяє зробити висновок, що причиною цього став саме сонячний спалах, а не, наприклад, вибух наднової.
Дослідження було опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
