Для відповіді на це питання необхідно звернутися до минулого, до моменту, коли людині стало необхідно проводити точні розрахунки.
Вказати точний час не можливо, однак з упевненістю можна припустити, що вже в стародавньому Римі вміли працювати з малою вагою, аж до десятих часток грама (настільки точні розрахунки застосовувалися в медицині).
Їх визначення було можливим виключно завдяки рослинам, а саме зернам, які, зазвичай, мають схожі розміри і масу. Одним з найпоширеніших видів рослини, здатним давати насіння, в Європі вважався ячмінь.
Його очищене зерно, яке отримало назву «гран», і використовувалося для визначення різної ваги, прийнятих в той час. Однак на сході Середземномор’я використовувалися зерна іншої рослини – Ceratonia siliqua.
Припускають, що насіння саме цього дерева використовувалися для визначення ваги дорогоцінних каменів, оскільки основне ввезення коштовностей було зі сходу (з Індії). До всього іншого, початок латинської назви містить в собі якусь співзвучність зі словом «карат», а середня вага зерна цього дерева наближається до показника в 0,2 гр.
