У 1933 році лондонський бізнесмен Джордж Спайсер, проїжджаючи на автомобілі повз озеро Лох-Несс, побачив «найдивнішу істоту» з усіх, коли-небудь бачених.
Загадкова тварина з довгою зігнутою шиєю, що нагадує слонячий хобот, виповзла на дорогу просто перед його машиною і потім неспішно зникла в підліску.
Повернувшись до міста, Спайсер поділився своєю історією з журналістами. Так почалася легенда, яка вже майже сто років розбурхує уми дослідників і шукачів пригод.
Численні наукові експедиції не виявили ніяких слідів лохнеського чудовиська. Але багато людей продовжують вірити, що в шотландському озері ще й досі живе доісторичний монстр.
Нещодавно вчені висунули цікаву теорію, яка частково пояснює «феномен Нессі», повідомляє The Telegraph.
У XIX – початку ХХ століття сталося кілька великих відкриттів в області палеонтології. Експерти не тільки виявили безліч нових видів динозаврів, але й зуміли відновити їх вигляд.
Скелети і натуралістичні моделі виставили в музеях на загальний огляд, і особливе місце серед них зайняли довгошиї морські істоти.
Подібні виставки викликали величезний інтерес у публіки. Вчені припустили, що така динозавро-манія відбилася на масовій свідомості і «породила» лохнеське чудовисько.
Люди повідомляли, що бачили невідомих монстрів, ще в 1800-х роках, але тоді лише 10% згадували про довгу шию. У 1930-х монстрів, схожих з недавно виявленими плезіозаврами, описували вже 50% «очевидців».
Серед інших відмінних рис Нессі – маленька голова, масивне тіло і ромбовидні плавці. Періодично з’являються фото- та відеозаписи, де нібито зображений легендарний монстр, але жодну з них поки не визнали достовірною.
