Червона книга не допоможе Україні врятувати вже рідкісного в наших краях лося. Причина – розгул браконьєрства, часто з заохоченням чиновників.
Про це повідомив директор КЕКЦ Володимир Борейко.
– Шановні колеги, всі ми не так давно разом отримали величезну перемогу – розбили мисливців в двох судах і записали лося в Червону книгу. Можна подумати, що тепер лосю нічого не загрожує. Однак це не так. Як професійний еколог хочу висловити свою тривожну думку, – розповів він.
– Справа в тому, що занесення лося до Червоної книги чисто юридично означає, що тепер легальне полювання на нього стає браконьєрством. У країнах з сильним державним екологічним контролем- Білорусь, Польща або навіть Росія (не кажучи про США, Німеччину та ін. розвинені країни) це означає практично повне припинення відстрілу лося (мисливці бояться займатися браконьєрством, так як знають – що їх одразу ж спіймають і посадять), – зазначив він.
Україна – єдина країна в Європі, де такого контролю не існує (інспекції з полювання немає взагалі, а екоінспекція практично була зруйнована Гройсманом).
Тому мисливці знають, що лося можна відстрілювати, незважаючи на заборону, і за це їм нічого їм не буде.
Однак тут є один важливий момент – для ефективного вбивства лосів їм потрібні мисливські вишки – індивідуальні та особливо облавні. Без цих пристосувань ніхто по снігу взимку за лосями в лісі і болотах лазити не буде. Звідси висновок – якщо вишок НЕ буде – не буде і полювання на лося.
Тепер другий важливий момент.
Лось – тварина не лісова, що не польова, а болотна. Він живе в болотах. Лосиці в болотах народжують, і в болотах лосі переживають зиму. Мисливці знають цю особливість і оточують болота своїми мисливськими вишками для вбивства лосів. Якщо вишок навколо боліт не буде – лосям ніщо не загрожуватиме.
Тепер третій важливий момент. Лось в Україні залишився в п’яти поліських областях – Рівненська, Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська. Якщо ми забезпечимо охорону лосів в цих областях (захистивши від мисливців лосині болота) – лосі будуть збережені і почнуть збільшувати свою чисельність в Україні.
- У Рівненській області лосині болота охороняє Рівненський заповідник.
- У Волинській – Черемський заповідник і Шацький нацпарк.
- В Житомирській – Поліський заповідник.
- У Київській – Чернинський заказник.
- У Чернігівській – Міжрічинський регіональний ландщафтний парк (площа – майже 80 тис. га).
Але вся справа в тому, що в болотах Міжрічинського парку мисливці незаконно спорудили біля лосиних боліт близько 30 вишок для вбивства тварин. А вишки Деснянського мисливського господарства (на території того ж Міжрічинського парку) стоять уздовж кордону з Київською областю, з яких мисливці можуть вибивати лосів, що охороняються Чернинським заказником. Тільки за останні 7 років мисливці могли вбити в Міжріченському парку офіційно 70 лосів, а неофіційно ця цифра може доходити до 200 лосів.
Слід додати, що болота в Міжріченському парку – це один з найбільших і значущих “пологових лосиних будинків” в Україні, і одна з найбільших в Україні зимівель (стійбищ) лосів. Тут їх щозими накопичується близько 100.
Щоб забезпечити збереження і майбутнє лосів в Київській та Чернігівській областях, Київський еколого-культурний центр, Інформаційне Агенство «Активні громадяни» спільно з Державною екологічною інспекцією України та Держекоінспекцією в Чернігівській області почали кампанію зі звільнення Міжрічинського РЛП від мисливських вишок. Вже є перші позитивні результати-мисливського господарства «Тужар», «Вершина» і «Гончарівське» в добровільному порядку зняли свої вишки в Міжріченському парку.
– Я звертаюся до всіх зоозахисників з проханням про допомогу нам в боротьбі за лосів. Я прошу активно повідомляти або поширювати іншим шляхом наші матеріали на цю тему, які ми регулярно розміщуємо на фейс КЕКЦ, – додав він.
