Теорія дрейфу континентів була запропонована на початку XX століття німецьким геологом Альфредом Вегенером, порівнявши обриси берегових ліній Старого і Нового світел, а також геологію їх узбереж.
Істотного успіху в ті роки вона не мала – вчені не могли придумати сили, яка б розсунула континенти настільки далеко.
Друге народження теорії відбулося вже в середині століття. За результатами палеомагнітних досліджень було показано, що земні континенти дійсно переміщалися і, навіть, іноді поверталися. Приблизно до того ж часу була розроблена сучасна геотектоніка, яка показала, що рухи в земній мантії можуть призводити до переміщення об’єктів континентального масштабу. Нарешті, з початком космічної ери стало можливо точно виміряти положення континентів в наші дні. З’ясувалося, що вони і справді дрейфують зі швидкістю декількох сантиметрів на рік.
