Титан, найбільший супутник газового гіганта Сатурна, приховує безліч загадок. За густим серпанком його щільної азотної атмосфери довгий час від очей дослідників ховалася одна дуже цікава геологічна особливість, відкрити яку вдалося тільки зараз. У статті, опублікованій в журналі Nature Astronomy повідомляється про наявність на поверхні цього супутника величезного крижаного «коридору», який простягається на 6,3 тисячі кілометрів, що дорівнює приблизно 40 окружності цього космічного тіла.
На Титані, як і на Землі, йдуть дощі і є цілі рідкі моря, проте наповнені вони не водою, а метаном. Намагаючись розібратися в його джерелі, планетолог університету Арізони Кейтлін Гріффіт і її команда дослідників виявили щось неймовірне – довгий крижаний покрив, що розташовується в екваторіальній області супутника і охоплює майже половину Титана. «Коридор» знаходиться між 30 ° східної довготи, 15 ° північної широти і 110 ° східної довготи, 15 ° південної широти і володіє протяжністю близько 6,3 тис. км.
Виявити його допоміг аналіз багатьох тисяч зображень верхнього шару поверхні супутника, отриманих видимим і інфрачервоним картографічним спектрометром космічного апарату «Кассіні». Завдяки йому ж вчені змогли виявити слабкі поверхневі ознаки органічних речовин на поверхні Титана.
«Цей крижаний коридор спантеличує, тому що він не корелює з будь-якими особливостями поверхні або вимірами подповерхності», – коментує Гріффіт.
Дослідники відзначають, що дуже здивовані існуванням такої особливості на поверхні супутника. На Титані молекули атмосферного метану постійно розщеплюються сонячним світлом. Новоутворений атмосферний серпанок осідає на поверхню і накопичується у вигляді органічних опадів, швидко виснажуючи атмосферний метан.
Вчені не можуть зрозуміти, як в це дивне, вологе і загазоване середовище, яке Гріффіт характеризує як «дуже незвичайну версію Землі», може вписуватися подібна геологічна особливість, тому підозрюють, що мова в даному випадку йде про «релікт іншої епохи супутника, застиглий у часі».
«Цілком можливо, що ми бачимо якусь геологічну особливість, яка з’явилася на супутнику в той час, коли він був зовсім іншим. З урахуванням нинішнього середовища Титана, ми не можемо пояснити те, що бачимо», – каже Гріффіт.
Згідно з однією з гіпотез дослідників, ця геологічна структура може бути спадщиною кріовулканізму, що відбувався на Титані в минулому. На супутнику могли бути крижані вулкани, які викидають в атмосферу воду, аміак або метан, а не магму як у нас на Землі. Команда Гріффіт почала вивчати склад поверхні Титана, почасти сподіваючись знайти тонкі невеликі кріовулкани-кандидати. Але проаналізувавши половину поверхні супутника, вони так нічого не виявили.
«З огляду на те, що наші дослідження і минулі роботи показують, що Титан в даний час не є вулканічно активним, слід коридору, ймовірно, є залишком минулого. Ми виявляємо цю особливість на крутих схилах, але не на всіх схилах. Це говорить про те, що крижаний коридор в даний час розмивається, потенційно розкриваючи присутність льоду і органічних шарів », – пояснює Гріффіт.
