Археологи з університетів Парижа і Сорбонни на чолі з французьким єгиптологом П’єром Талієм знайшли папірус віком 4500 років. Його дістали у печері Ваді-ель-Жарден на березі Червоного моря. Журнал вів єгипетський чиновник Мерер.
Текст, написаний з використанням ієрогліфів, розкрив таємницю будівництва Великої піраміди Гізи. Будували її під керівництвом Мерера. Він і пояснив, як відбувалося будівництво, – повідомляє Урядовий Кур’єр.
Вапнякові блоки переміщали раби на відстань 25 км уздовж річки Ніл. Вони зробили гігантські греблі для відведення води Нілу і направляли потоки через штучні канали до будівельного майданчика.
Гігантські блоки клали в ці канали. Так їх переміщали кораблями по воді. Доправлення кожного каменю займало день і вимагало залучення великої кількості рабів. Одна команда складалася з 40 людей.
Інспектор Мерер відповідав за доставку вапнякових блоків із Тури до піраміди Хеопса. Про це йдеться в його щоденнику.
Науковці припускають, що водами Нілу для будівництва пірамід користувалися не менш як 5 місяців на рік. Також це дозволяє відкинути популярну теорію про технології прибульців.
Дослідники з Університету Східної Англії виявили залишки таємничих кам’яних конструкцій в Західній Сахарі.
Будівлі відрізняються за розмірами і формою, і археологи не впевнені, для чого використовувалися багато з них.
На супутникових знімках можна побачити сотні споруд різного типу. Одні мають форму півмісяців, інші утворюють кола, треті – прямі лінії, четверті – прямокутні, схожі на платформу, а п’яті є каменями, складені в кургани. Є й складніші варіанти. Наприклад, одна структура виглядає як суміш прямих ліній, кам’яних кіл, платформ і кам’яних стовпів, які разом утворюють комплекс довжиною близько 630 м.
