Археологи довели, що індіанці майя брали участь в жорстоких військових конфліктах, під час яких вони знищували міста.
Вченим вдалося знайти не тільки запис про знищення одного з міст, а й археологічні докази бойових дій.
Доказами є шар вугілля товщиною в дюйм на дні озера Лагуна-Ек-Нааб в Північній Гватемалі: це ознака сильної пожежі довколишнього міста Віцна і його околиць. Цей шар вугілля не схожий на будь-яку іншу природну пожежу, зареєстровану в мулі озера.
Вугільний шар датується періодом між 690 і 700 р н.е., в середині класичного періоду цивілізації майя. Датування цього шару точно збігається з датою — 21 травня 697 р н.е. — якоїсь пожежі, яка була записана на кам’яній стелі в сусідньому місті Наранхо, жителі якого ворогували з Віцна.
«Це дійсно вперше, коли письмовий запис був пов’язаний з палеоданими в Новому Світі. На цих територіях так мало записів, і ті, що збереглися, в основному на кам’яних пам’ятниках. Ця знахідка унікальна тим, що ми змогли ідентифікувати цю подію в осадових записах і вказати на письмові записи, особливо ці ієрогліфи майя, і зробити висновок, що це одна і та ж подія», — говорить Девід Валь, ад’юнкт-професор географії Каліфорнійського університету в Берклі.
Цей один випадок не доводить, що майя вели тотальну війну протягом 650-річного класичного періоду, говорять вчені, але це відповідає зростаючим свідченнями войовничої поведінки протягом цього періоду: масові поховання, укріплені міста і великі постійні армії.
«Ми бачимо зруйновані міста і переселених людей, схожих на те, що Рим зробив з Карфагеном або Мікени з Троєю», — сказала археолог Франсиска Естрада-Беллі з університету Тулейн.
За даними вчених, пожежа торкнулася всіх будівель в Віцна, в тому числі і палацу правителів, і призвела до різкого скорочення чисельності жителів, що відбилося на кількості пилку культурних рослин і інших слідів цивілізації в грунті на дні озера. Все це говорить про те, що в 697 або 692 році Віцна була розорена і спалена армією Наранхо, а її жителі були повністю винищені або були змушені покинути місто.
Таким чином, між майя траплялися серйозні військові конфлікти, результатом яких було знищення поселень і мирних жителів і економічний занепад того чи іншого району. Ймовірно, вони брали участь у військових кампаніях з тактикою «випаленої землі» — стратегії, спрямованої на знищення всього корисного, включно з орними землями — навіть під час розквіту їхньої цивілізації.
