Стародавні вікінги, в зубах яких виявили вірус натуральної віспи, ймовірно, поширили смертельно небезпечну хворобу по Європі.
Поки в 1980 році не провели масштабну вакцинацію проти натуральної віспи, хвороба вбивала близько третини заражених. У XX столітті від віспи померло близько 300 мільйонів чоловік. Ще 30% хворих віспою після одужання і набуття стійкого імунітету могли втратити зір. Майже у всіх перехворілих назавжди залишалися глибокі рубці на тілі на місцях колишніх виразок.
Вчені вважають, що вірус натуральної віспи міг походити від вірусів тварин близько 12 тисяч років тому. Але доказів настільки давнього походження смертоносного мікроорганізму до сих пір отримано не було. Найбільш ранні «сліди» вірусу віспи надежали до XVII століття. 24 липня в журналі Science з’явилася стаття групи вчених під керівництвом професора Еське Віллерслева з Кембриджського університету, в якій автори вперше описують штам вірусу віспи, що існував 1400 років тому.
Вірус виявили в зубах вікінгів, які активно переміщалися по Європі і могли поширювати вірус також, як сучасні туристи рознесли SARS-CoV-2 по всій планеті кілька місяців тому. Команда дослідників виявила віспу в 11 місцях поховань вікінгів в Данії, Норвегії, Росії та Великобританії.
Генетичний код виявлених вірусів віспи відрізняється від коду вірусу, який був переможений в XX столітті. Вимерлий тип натуральної віспи був генетично ближчим до хвороби, яка уражує тварин. Відмінності в генах показали вченим, як розвивався вірус. Розуміння еволюції вірусу натуральної віспи допоможе вченим відстежити мутації і виявити пристосувальні механізми інших мікроорганізмів. Ці знання необхідні для боротьби із захворюваннями, викликаними швидко мутуючими вірусами.
